10 000

Я  на  землі  вже  10  000  днів.
І  я  живу.  Коханий  і  кохаю.
Зробити  безліч  справ  я  вже  зумів.
Та  відчуваю-  істини  не  знаю...

І  дуже  страшно  розуміти  це.
Немов  ти  вже  стоїш  на  ешафоті.
І  сум  спадає  тихо  на  лице.
І  тонеш  ти  в  буденності  болоті.


Як  знати  що  зробить,  що-  ні?
Де  істина  в  житті,  а  де  обман?
І  заважають  ці  думки  мені.
І  я  життя  живу  через  туман.

Любов  і  вдячність-  сенс  всього  буття.
Нам  просто  це  ніхто  не  розказав.
Всього  за  10  000  днів  свого  життя,
Я  істину  буття  свою  пізнав...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822144
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2019
автор: Тетяна Бойко