Стебло зламати легко цвіту,
Зчорнити вимите лице,
У душу, що відкрита світу,
Пустити кулю зі свинцем.
Це, щоб теплом когось зігріти,
Потрібно дрова розпалить,
Намалювати серцем літо,
Під ноги килим простелить.
Перше, ніж твань у руки брати,
Пістоля, гострого меча,
Постав собі на мозок ґрати,
Рубати не спіши з плеча.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822061
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.01.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)