Іскрить і мліє

Є  у  життя  така  особливість
Збудеться  те  чому  суджено  
І  тобі  не  втекти  
Кажуть
На  горі  звершуються  долі  і  губляться  
Чиїсь  шляхи  
Тоді  здавалося  таким  молодим  не  дихав  час  у  спину    
І  не  відняти  у  тебе  твоє  
Ні  силу  ні  правду  ні  волю
Одну  любов.  Віддають  за  просто  так
З  легкої  руки
Тікати  за  горизонти/  за  гризонти  реалій
Шукати  таке  чого  серцю  бракує
Бо  ниє  і  плаче  й  скрегоче  і  тужить  собі  в  самоті
В  чому  діло  зізнатись  не  хоче
Небо  небо  моя  мрія
Моя  пташка  яка  не  вернеться  у  свою  клітку  
Лети  лети  будь  вільна  
Не  знай  тугу  в  лице  
Це  в  них  за  вікном  в  кілометри  сніги  
А  в  нас  весна  на  порозі  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822014
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2019
автор: 8Miriam8