[youtube]https://youtu.be/j9Rur-K8e_A[/youtube]
Вишиту сорочку мати вишила мені,
На білосніжному міцному полотні.
Свою ніжність нитками в узори вкладала,
Та любов найщирішу, що мала в душі
Сорочка полотняна, білосніжна моя,
Тебе матінка ночами вишивала.
І в узор нитками червоно-голубими,
Щиру ласку материнську свою вклала.
Вона її до серця свого пригортала,
Та щедро так купала в ранковій росі.
А червоним узором краї обрамлила,
Щоб милувалися нею завжди усі.
Сорочка полотняна, білосніжна моя,
Що мати тебе вишивала ночами.
І в узор нитками червоно-голубими
Любов свою щиру материнську вклала.
Я вишиту сорочку на свято одіну,
Її на свята буду тільки носити.
І відчуватиму теплоту в своїй душі,
Бо мамине тепло мене буде гріти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821972
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2019
автор: dashavsky