Де суєти нема


Морозець.  Сипле  легкий  сніг.
Мене  в  дорогу  підніма:
Туди,  де  ліс  у  снах  притих,
Де  суєти  нема.

На  лижі  стану  і  піду
У  чарівний  казковий  світ.
Йому  я  з  радістю  скажу:
«Тобі  –  привіт!»

Привіт,  засніжені  поля,
Вас  завжди  радий  бачить  я
Привіт  небесна  височинь
Й  ця  широчинь.

З  гори  й  на  гору  полечу
І  в  тиші  дивній  прокричу:
«Спасибі,  Боже,  за  цю  мить,
За  щастя  жить!»
18.01.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821958
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2019
автор: Валерій