Малювала хурделиця , в полі білим по білому ,
Обіймала студеністю зачарований світ ,
хвилювалася ве'лично , небесами вітрилами ,
Поринала за обрієм у моря степові .
Простягалась заметами і снігами пухнастими ,
Стугоніла вітриськами із безкраю в безкрай ,
знов кружляла знов падала з неба зимно-прекрасного ,
В танго бурі і віхоли , в дивоспів дивограй ...
Й не ставало ні місяця а ні хмар а ні простору ,
Все злилось в одночасності , і зникало за мить ,
Щоб на ранок залишити , візерунковим розписом ,
На мольберті віконному , січня сивого лід ..
Олександр Квітень
м.Мукачево
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821918
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.01.2019
автор: Квітень Олександр