Україно, моя мила,
Моя змучена душа,
Я впав до долу і піднявся.
Чи підніметься вона?
Рідна ненька, ти ж не вбивця,
Знаю я - не мститель ти,
Коли скінчиться небелиця?
Коли сюди захочуть йти?
Хтось бачив все,
І не знав нічого.
Хтось взяв чуже,
І заліз на гору.
Україно, скажи мені,
Я сам залишився з тобою?
Не вірю я, адже тоді,
Дістанешся ти злому.
Скільки часу ми пройшли?
Збили руки, ноги, душі.
Скільки ще треба бородьби?
В собі або на суші.
Зневіра серед нас,
У нас не має цілей,
Так проживемо час?
Так без нічого зникне?
Колись прийде весна,
Україно - ти заквітнеш.
Чекає вся сім'я,
Чекає, вірить, мріє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821886
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.01.2019
автор: Майстер Слова