Це абсолютне панування злодіїв-катів,
Які народ ґвалтують, мучать, обкрадають, гноблять —
Закономірне, справедливе явище в житті.
Що ми колись робили з іншими, те з нами роблять.
В своїх життях минулих ми були на місці їх,
Вони — на нашому. Це — вічне колесо сансари
Рабів і деспотів. Це є не випадковий збіг.
Не від сліпої долі ми отримуєм удари.
Ми знаєм, що чекає пекло на злочинців тих.
І навіть бачимо на власні очі ми це пекло.
Бо в цьому пеклі зараз ми. Це — факт, як не крути,
Хоч ми втекти від нього намагаємось запекло.
Та в цім житті ми маємо благословенний шанс
Нарешті розірвати зачароване це коло.
Якщо свідомо якість серця зміниться у нас,
Ми зміним раз і назавжди усе життя навколо.
Бо колесо сансари, браття, крутим ми самі.
Його штовхає егоїзм наш за законом карми.
Позбавитися егоїзму в серці маєм ми.
Лише невинний вічно залишається безкарним.
Хай революція свідомості дасть зняти нам
З очей і розуму кайдани рабства й деспотизму.
Антиолігархічна наша визвольна війна
Почнеться в серці хай звитягою над егоїзмом.
Бо егоїзмом сковані й осліплені ніяк
Ніколи вільними не стануть Божими синами.
В становищі такому перемога будь-чия
Всіх залишає тільки деспотами і рабами.
Хай революція свідомості дасть зняти нам
З очей, сердець і розуму кайдани безпораддя.
Лише тоді ми змінимо бандитський паханат
На наймудріший лад — просвітлене народовладдя.
[i]17.01.2019, Київ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821694
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2019
автор: Петро Рух