Потонеш в зелені очей,
Пірнеш в смарагди їх без краю,
Волосся шовк згорнеш з плечей…
Таку от, дивну зброю маю…
Дивись, і поринай на дно,
Бо манять зорями зіниці,
Та в їх полоні – все одно,
Чи розгадаєш таємниці?
Лишишся бранцем в глибині,
Не буде сну у темні ночі,
Лише хоч раз всміхнись мені,
Й поглянь, на мить, в зелені очі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821537
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2019
автор: Інна Рубан-Оленіч