ТИ ЛЮБИВ ЯСНИМ МІСЯЦЕМ У НЕБІ

ТИ  ЛЮБИВ  МЕНЕ  ЯСНИМ  МІСЯЦЕМ  У  НЕБІ
Ти  любив  мене...  ясним  місяцем  у  небі!
і  на  мої  стежки  засівав  зерно  добра.
Як  білолиций  Ангел  явивсь  у  потребі...
Надихав...  виростали  у  птаха  два  крила.

Ти  любив  мене...  ясним  місяцем  у  вікні!
і  важкі    думи  колисав  у  тривожних  снах.
A  вітром  розчісував  пишні  коси  мої...
в  польоті  ,підтримував  крилом  як  лебідь  птах.

Ти  любив  мене...  ясним  місяцем  на  землі!
освітив  квітучу  стежу...  круті  дороги.
Dумав  про  мене  віддавав-почуття  свої-
 два  серця  ,єднала  любов  і  святість    Бога.

Ти  любив  мене,  як  батько,  брат  і  милий  друг!
словом  порадив,  і  був    у  важку  хвилину....
Kволу  душу  лікував  від  розпачу  недуг,
і  пригортав,  до  себе,  як  мати    дитину.

Ти  любив  мене....    був  приємний    у  розмові!
підбирав  лагідні,  ласкаві  ,ніжні  слова....
I  в  душі,  цвіли  троянди  у  дні  зимові,
бо  де  високі  почуття  там    любов  свята.

Ти  любив  мене...  ясним  місяцем  у  небі!
ти    надія,  опора-  і  крилата  мрія.
Я  на  землі  сяю    зорею  для  тебе,
ти  лицар  на  коні,  а  я    квітка  лелія.
М  ЧАЙКІВЧАНКА


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821466
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2019
автор: Чайківчанка