Нам відкинуть печалі, на часі,
Не піддатись, тій прудкій спокусі,
Щоб, як йшли, колись голосувати,
Всі за гречку, потім пожинати.
Беззаконня… панує свавілля,
Можновладці, немов із похмілля,
Схаменіться, вже спиніться люди,
Тож безладдя, де не глянь повсюди.
Українці - чи забули свій рід,
Олігарх, все нариє, як той кріт,
І маєтки, і в золоті храми,
Ми ж в злидоті,це ж, як завжди з вами.
Діли гордість? Та ви ж працьовиті?
Секон хенд, для всіх,вже в дертій свиті,
Де льон синій? Поле зачерствіле,
Щем під серцем, згадаймо минуле.
І сорочки льняні скрізь по світу,
Прославлявся , наш край би довіку,
А реформи, лиш завдають шкоди,
Всі чіпляють, собі нагороди.
Жаль і премії, за що не знати?
Чи нам стало, усім краще жити?
Люд терплячий, а ЖКХ- бомба,
Чи хто виживе? Чи ми худоба?
Щоб замерзли, як у воєнний час,
Мабуть справді, позбутись хочуть нас,
Медицина, он давно в Європі,
Тож кому жалітись? Дяді Стьопі?
Ич, загрались, як у дитсадочку,
Мати плаче, все ж проводжа доньку,
На війну, на схід, бере досада,
Яка ж прийде, потім нова влада?
Припинити війну, нам завдання,
Щоб заводи та й гуділи зрання,
У народу, щоб ясні обличчя,
Знов країні вирнути величчя.
Важко вибрати, це знає кожен,
Тож країна живе, як той човен,
Серед моря, як у шторм й негоду,
Чи й почують, всі слова нороду?
Журби збутись, йти голосувати,
Та посміти, голос не продати,
Давно лазять у гречці хробаки,
Не заманять, москальські мудаки!
10.01.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2019
автор: Ніна Незламна