Не треба слів розп'ятих на долоні
У клуні в клунках свіжа новина
Сріблом степами в материнськім лоні
Чудо-пшеничне весен-дивина
Росзіється, колоссям у волоссі
Зазеленіє мертвий наш садок
Віршами дзвінко дзвонами у стосі
Зійдуть рядками босими в ставок
Думи прокляті вмиються на личку
Зачервоніють губи піде сік
Коні заржуть задихають на гичку
Розквітне сад безслівно... Буде рік
Щасливий, обійми шалено дичку
Тряси, щоб впали груші у твій бік..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821418
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2019
автор: Ольга Ратинська