А де ж мені кицьку мою
Знайти серед чорних кімнат?
Або серед білих кают?
Я збився з рахунку, я над-
То довго блукав, то гукав.
У тому, що далі гряде,
Без неї не буде цікав-
О, де ж моя кицька?
О, де?
Без неї не пре ковбаса,
Не штирить сабвуфер в авті,
Не гріє ні універсам,
Ні весь Універсум, а втім,
Усе незабаром спливе
І вже не врятує обнал
Ніякого в світі лаве.
А де ж моя кицька, одна?
Жирафа жирафа знайшла,
(Авжеж, їм зі зростом везе),
Лань лань перестріла (це ж лань),
Скубе шимпанзе шимпанзе,
Вицьомкує змія змія,
Кричить какаду какаду,
Один лише кицька (це я)
Де кицька ніяк не знайду.
А де ж моя кицька сковче,
Чекає могутній прилив?
Застиг велетенський ковчег,
До хвилі корму нахилив.
Ще пара хвилин - і «ага»,
А човен не всіх підібрав.
В зелених не влізла вага,
В розумних не влізла мораль…
Піду, подивлюся у трюм.
До речі, у трюмах є ром!
А в трюмі лиш декілька трун
І мій абстинентний синдром.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821382
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2019
автор: Izverg