Найгірша у світі любов,
Найкраща у світі печаль,
Бо, маючи першу, боюся,
А, маючи другу, я злюся,
Боюся за когось, а злюся на себе,
То може її мені зовсім не треба,
То краще вже, щоб я заліз в своє небо,
І там на замок мов в темницю закрився,
Із болем змирився, у всьому скорився ….
Оце посидів, кілька днів пожурився,
Дощами, морозом досхочу напився,
Печаль розтопилась,
Мокрющий на вітрі
Стояв і дивився ...
Що аж застудився.
О, хмура печале, мені ти збрехала,
З самого початку ти все добре знала,
Що справжнє ім’я твоє – то є любов,
А що без печалі, та скоро пропала …
Бо хто не сумує, не вміє радіти,
А хто не втрачає, то як йому знати,
Як все це багато, коли просто квіти
Прийти, посміхнутись, подарувати …
І навіть у казці, коли усе в пісні,
Якщо хтось на день когось покидає,
Радіє найменшій новині чи звістці
Про те, що його хтось так сильно чекає ….
Хвилини прожиті без неї сумує,
І пише свої найбезглуздіші вірші,
Вона їх якось випадково почує,
У днів перекличці, у вечора тиші ...
варіант пісні ...
............
Найгірша у світі любов,
Найкраща у світі печаль,
У світ добровільних оков
Чи де нас оточує жаль …
Я маючи першу, боюсь,
А, маючи другу, я злюсь,
А може махну на усе
І піду до смерті нап’юсь
Боюся завжди за когось,
А злюсь на того, хто є я,
То може вже краще упрусь,
Це мабуть чужа колія …
Ото посидів кілька днів,
Печаль розтопилась моя,
Мокрющого вітер збудив,
Доречна застуда сія …
Збрехала мені ти печаль,
Ім’я я твоє відгадав,
Я думав, що це просто жаль,
А я в сум любов заховав …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2019
автор: Дружня рука