Ніч навшпиньки прокралась і тихо в кімнаті лягла.
Крізь вікно незачинене і незаслонені штори
Розкидала на стінах предивні сріблясті узори,
Принесла із собою шматочок чужого тепла.
Вже ні шурхоту... Тільки проміння танцює на стінах
Вперемішку із тінню від клена, що спав за вікном,
Навіть запах повітря я щойно відчула нутром,
Металевий ліхтар похитнувся і спить на колінах.
Завітав чарівник та у диво мене огорнув,
Кинув золота трішки на срібному фоні стелі,
Вийде поспіхом ніч і залишить мені акварелі,
На сусідній подушці тихесенько місяць заснув...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821216
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2019
автор: Кароліна Дар