1.
Я дякую усім можливим небесам
За шанс новий шодня і, мабуть, не востаннє,
Тим хто вкладав у мене, дяку я віддам
Турботою про інших - знов і знов...
Вагання ,підступна втома, дратування, біль
Від безпорадності - як гостре лезо,
Що ріже на шматки плоди твоїх зусиль,
А ти собі розважливо - тверезо
Підказуєш, що буде новий день,
І десь там абсолют приймає всіх в обійми...
(Залишилось знайти його лишень)
А ти шукай, бо маєш бути сильним!
Для них, для себе, просто для розрад
Душевних, саме - вже доведено роками -
Нерівний шлях, як подивлюсь назад.
А скільки ще іти - хіба скажу словами?!
© Олена Зінченко 2019
Поетичні роздуми про
мій рід занять протягом останніх років -
тільки осмислення великих і малих турбот
наповнює моє життя змістом.
Моїм колегам- прийомним батькам та батькам -вихователям присвячується...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821029
Рубрика: Нарис
дата надходження 11.01.2019
автор: Zinthenko Olena