* * *
Тебе дружиною назвав
На цілий вік, що доля дала.
І лиш тебе одну кохав,
Щоб ти мов квітка розквітала.
Одна єдина на весь світ
Із ніжним запахом лілеї.
Не опаде у серці цвіт
З тієї квітоньки моєї.
Через літа, багато літ,
Лише волосся посріблиться.
Коли оновиться наш рід,
Заграє в джерелі водиця
Тої цілющої води
Життєву спрагу утопити.
Ми ще повернемось сюди,
Що не змогли, те долюбити
Чи те майбутнє, чи минуле,
Себе у правнуках впізнати,
Щоб ти завжди такою була,
Котру я зміг так покохати.
29.07.2014р. (Михайло Чир)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820981
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2019
автор: Михайло Чир