Спалило сонце чорні тіні.
Повітря – стиглий ананас.
Ісус малий лежить на сіні
І усміхається до нас.
А дерево біду вже чує –
Те, що росте йому на хрест.
Під ним сьогодні смерть ночує
І цілить на Ісуса перст.
А він... наставив очі світу.
Рости готовий для землі,
Любов ліпити із граніту,
Висвітлювати очі млі!
Ослятко щоки йому гріє,
Що їх запалюють вітри.
Тули, цілуй його, Маріє.
За люд помре у тридцять три.
2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820941
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)