Іду снігами. Тиша, як в костелі,
Лиш скрип легкий доноситься з під ніг.
І біло – сірі, свіжі ще пастелі
Виблискують з завіяних доріг.
Мовчать тополі. Стир покрила крига.
Червоний схід, неначе у крові.
Пугач в снігу, немов в простині циган,
Виконує яскраве попурі.
Ти у вікні вдивляєшся у поле,
Де залишились заячі сліди.
До тебе йду, мороз у щоки коле,
Та я спішу, кохана, з далини…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2019
автор: Віталій Назарук