Летять сніжинки
За віконечком садочок
Нарядився у віночок
У очах, аж стало біло
Всюди сріблом мерехтіло
Я швидко взуюсь в чобітки
На двір пройдуся залюбки
Яка ж краса тут довкола
Пора гарненька, зимова.
Так стрімко летять сніжинки
На мене і на хатинки
Вітерець, ледь- ледь холодить
Ой яка ж ця чудова мить!
Ловлю зими поцілунки
Прийму раденько дарунки.
Нехай скрізь, славно іскриться
Хай народ повеселиться!
***
В небі зіронька сяє
Порадіймо люди добрі
В небі зіронька вже сяє
Дітвора співа надворі
Різдво, свято прославляє
Щедрівки линуть до небес
Стрічаймо родилось дитя
В ці дні чекаємо чудес
Хай світлим буде майбуття!
Зернятко щастя хай зросте
У родині, в кожній хатині
Люди ви тільки повірьте
Будьте щедрі й благостині!
Із Різдвом любі малята
Привітайте маму й тата!
***
Знов цей дощик
Крап - крап дощик…. Доня плаче
«Чомусь м`ячик та й не скаче
Він потрапив, бач в халепу
Ну в калюжу…. Взагалі то.. ..
В воді блищить, мов сміється
Знов дощик йде, неуйметься!
Сумненьке почалось літо
Де ж сонечко, ясне світло?
Чому в чорних хмарах небо?
Я гадаю так не треба!»
Похитала головою,
Літо щось, не так з тобою!»
***
Кому вночі спати, а кому й попрацювати
Запросив день в гості вечір… Змовкли голоси лелечі… В лісі
тиша, лиш де - не-де… Раптово листячко впаде. Під ним відразу
павучок... Проснувсь, схилився на бочок… Мереживо сплести
має… Вдоволено поспішає. Гарна погода і вітерець дрімає…
Всю нічку, в роботі рухливо… Зирить ранок справжнє диво…
Сплів мереживо красиво! Й сонце запросив у гості. Павучок
готував постіль… Ото добре потрудився. Того ж певно й
притомився. Бачила ніч, я працював… Й місяць свідок…. Він, не
дрімав!
Промінь сонечка привітний… Й вітерець тепленький, ніжний…
Убаюкували спати… А ну ж бо відпочивати! Пташка пісеньку
заводить… Сон його у казку вводить…. День всміхнеться й вечір
знову…. Поведе свою розмову… Кому вночі треба спати, а кому й
попрацювати ….
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2019
автор: Ніна Незламна