Ти міг би стати цілим світом
Й жили б у ньому я і ти.
Та ти тепер - не моє світло,
Ми маєм порізну іти.
Осліпла я на ці два роки,
Ти був усі мої думки.
Нині лиш чую власні кроки,
Ми маєм порізну іти.
Зараз я вільна, маю вибір,
І ти зміг сам життя знайти.
Вже висохли всі сльози прикрі,
Ми маєм порізну іти.
Віднині сонце ясне маю,
І ти своє вже встиг знайти.
Кожен із нас - у власнім краю,
Ми маєм порізну іти.
Ми маєм порізну іти,
Бо ми тепер вже не єдині.
Хоч, власне, ми і не були.
Принаймні, спокій є віднині.
(жовтень, 2011 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820788
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2019
автор: медична сестра