Взялась за ручку, я пишу тобі листа,
Надворі зимно, на душі, кепсько, млосно,
Здається скоро, все охопить мерзлота,
Зранку дощило, знов мороз, та чи вчасно.
Тому й пишу, то ж може розвію печаль,
Погода скверна, краще сидіти вдома,
Нехай зима, віхола розстелить вуаль,
По всіх деревах,білосніжність знайома.
Я подзвоню, хай покращиться мій настрій,
Все ж лист спалю, навіщо душу ятрити,
Себе потішу, сум вляжеться за обрій,
Сонливе сонце, усе здатне зробити.
Відчую ніжність, врешті знайду спокій,
Мінливий місяць хитро зирить у вікно,
Допишу завтра, про зиму, ясні зорі,
Як я чекаю, у гості тебе давно.
Мороз малює, вдруге на склі узори,
А сніг літає… Ледь мерехтять ліхтарі,
Я ж в теплім ліжку, подорожую у сні.
25. 12. 2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2019
автор: Ніна Незламна