Я вкотре гляну, у своє вікно,
Стежину в ліс, давненько замело,
Дерева сплять, бачать казкові сни,
В білій імлі виглядають весни.
Кружляє сніг, мабуть надвір піду,
Подих зими, відчую і знайду,
Я там розраду - зловлю сніжинку,
Сховаю сум, у срібну пір`їнку.
Зимна мозаїка вже мерехтить,
В моїх очах - то незабутня мить,
Іскриться сніг, у сяйві золотім,
Лягла краса, повсюди й на мій дім.
02.12.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2019
автор: Ніна Незламна