Температура. Тридцять сім із гаком.
Хріново, та навряд, що помираю.
Дитину кличу голосом прокляклим:
Подати воду, аспірин. Що маєм.
От, коли вдома нікого немає -
Пігулку в зуби, і за нові справи.
А коли є за ким, всерйоз страждаю
П’ю неміч по краплині. Маю право.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820671
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.01.2019
автор: Пісаренчиха