Привілейовані сиділи за столом.
Це був ще не той час,
Щоб викладати у фейсбуці фото,
Втішались звичним спец – пайком
За втаємничену якусь роботу …
Яка насправді просто як фантом -
Дмухнеш і вже його немає.
А там та більшість у болоті за бортом,
Що іноді із розпачу ридає ...
Що нам до них, невдахи та й усе,
Не може всім везти, така в цім світі карма.
Раз забрело до них якесь серце людське -
Дівча голодне, сонне, гарне …
Яким цій зграї годі скористати,
Хоч їй нічого не було б за це.
Вона хотіла щось у тому світі вкрасти,
І зовсім щось не знітилось лице …
І дочекавсь той світ на ще більшу потвору,
Що взагалі не гралась у мораль,
Добили разом у кімнаті зверху хвору,
Куди тепер веде така спіраль?
Ви думаєте: це лише про них,
Ви думаєте, що усі ми збоку?
Ось так в орді на новий рік
Усіх вітали з новим роком!
*** [i]З подякою російському режисеру Красовському за заборонений в росії фільм «Праздник» … хоча, якщо таких людей стане більше, знову почну писати росія з великої букви … а фільм доречний на Різдво … [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820435
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.01.2019
автор: Дружня рука