Поділля, цілюще зілля,
Каміння товтр, поля зелені,
Тепло небесне ріднокраю,
Душею, тут відпочивають,
Примарами над ним літають,
Мої, вже вічні навіки,
Далекі прадіди, батьки.
Та їх торкнутися руки
Я сил не маю,
Лиш тугу туг від себе відганяю.
Бо горизонти чорні у могили
Можливості такої полишили.
Межа перейдена у невідоме,
Чуже і незнайоме.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2019
автор: Ivan Kushnir-Adeline