Не жаль тобі? Життя проходить повз,
а ти сидиш на березі і плачеш...
Який же звір тобі до серця вповз,
що за сльозами світу білого не бачиш?
Якого звіра підпустила до душі,
що зло болюче висіяв, мов стріли.
Берись за розум, сльози посуши
і те зроби, чого раніше не посміла б.
Не помстою, взаємністю воздай.
Сторицею, отак, як завше, звично.
А хто й який збиратиме врожай -
На те один закон. Найсправедливіший і вічний.
07.01.19.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820398
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.01.2019
автор: Di Agonal