Herbert Neufeld
Стежками,
Обніжками...
Запалили місяць
y пітьму…
Світить…
у майбутнє
І день, і ніч
Линуть…
Утаємничені в собі
Вітчуваю:
Туди
Туди…
Москва – Київ – Берлін – Акмола – Астанa – Сари Арка – Караганди
Сюди
Сиди…
Бо немає більш нічого іншого…
Сиді ж…
Собі
Ні… не лишилося
у минуле
Та ні…
а ні…
...Часу шкода:
Ворон по гілках стрибає й ходить, і співає, й говорить, і гомонить…
Птах невгамонний…
Чемність елементарна підказує:
Зникаючu - зникають!
Та ні…
Та ні ж…
Блискавка десь у повітрі:
«і так, і ні…»
Tja, lieber Thomas, Du hast mich rechtzeitig
vor einem Abschied gewarnt. Ich danke Dir!..
Дуже, дуже…
Хотів би я почути, що Гамлет відповив…
Гей... Готово!
Вітрилo розпустили…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820259
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.01.2019
автор: Tychynin Herbert