Півнеба – яблуко червоне,
І степ без краю і без смут…
А де ж ті коні… де ж ті коні,
Яких свобода пасла тут?
Ну де оті кошлаті гриви?
Де гуркіт тисячі копит?
Суцільні ниви, ниви, ниви,
Незмірний жовтий оксамит.
Змінилось все в переплетінні
Епох, бажань, віджитих драм,
І замість коней тільки тіні
Ховає ввечері туман.
(ілюстрація - картина І.Айвазовського "Захід сонця. Млин"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820253
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 05.01.2019
автор: rutzt