Хіба можна бути духовно залежним,
Хіба можна бути духовно рабом?!
Хіба можна впускати чуже, протилежне?!
Так, якщо записатись духовним хохлом …
А як ні, то чого тут боятись.
Я своє бережу як гранітна стіна,
І чужому я другом і бути, і здатись
Можу. Бо назавжди моя вільна душа …
Тільки другом, не пущу назавжди до хати,
Бо не має спокою в чужому душа.
Вона буде щоденно просити, благати:
Їй чужого не треба гіркого гроша …
Але то ще потрібно усе відчувати,
Як своє вибудовує вежу, стіну,
Про вікно не забути, щоб у гості пускати.
Вартовий обіцяє: я не засну …
Якщо любиш своє, то не значить себе,
Не звеличуєш власні здобуті вершини,
Це комар, що на сцені, вдає, що гуде,
А любити когось – то є все для людини …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820225
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.01.2019
автор: Дружня рука