Я не радію снігові, як діти…

*  *  *
Я  не  радію  снігові,  як  діти,
Це  лишній  клопіт  на  голову  мою.
Прийшла  зима,  тут  нікуди  подітись,
Тепер  вона  диктує  волю  нам  свою.

Та  з  першим  снігом  Новий  рік  до  нас,
Щоб  світлим  днем  усіх  тут  привітати,
Прийшов,  бо  вже  настав  той  час,
Щоб  радість  йшла  від  хати  і  до  хати.

Прийде  вертеп,  звіншує  з  колядою,
З  Святим  Різдвом,  щоб  всі  достатки  мали.
В  здоров’ї,  радості,  та  не  з  журбою,
Щоб  року  іншого  щасливо  дочекали.

А  сніг  пухкий,  немов  та  біла  вата,
Вкриває  все:  кущі,  дерева,  хати.
Вона  зима,  вона  невинувата,
Що  білим  все  тут  має  виглядати.

В  кожній  порі  завжди  щось  є  своє,
Може  і  тут  щось  добре  відшукаю.
У  році  тім  зима  лиш  настає,
Ще  не  радію,  тільки  усміхаюсь.

2.01.2004р.(Михайло  Чир)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820096
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2019
автор: Михайло Чир