Розчарування дивний післясмак
гірчить, бо не чекаєш цього.
-Не переймайся, - кажеш ти, однак
не легко скинути тягар від відчуття такого.
Відома фраза:"Не кидай того,
до чого тягнеться душа", я не кидаю.
Та все не просто, й не лише мого
бажання досить, ще й чуже буває.
Стається, зустрічаєш у житті
людину, що торкається до серця.
І думаєш - ця зустріч на роки.
Ну а вона - що миті досить, й далі понесеться.
Не зачекає, не затримає маршрут,
бо ти для неї просто перехожий.
А ти - незвідані світи́, у цьому й суть,
лише не кожен усвідомити це зможе.
А може, ви орбітами зійшлись,
бо сила, що тяжіє є з вагомих.
А потім відштовхнувшись, понеслись
У просторову даль світів знайомих?
Світає...вже сіріють небеса.
Куліса ранку закриває сцену ночі.
Актори сплять. Як світло рампи гаснуть почуття.
А Автор крапку у сценарій ставити не хоче...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2019
автор: Tanita N