В мого похмілля лиш одна причина,
Того вина мені було за край,
Забрів в думок своїх незвідані глибини,
А там і гріх, і радість, і печаль …
В моїх небес зірок раптом не стало,
Там тільки місяць обрій весь закрив,
І серце грається вогнем й металом,
І дощ пустелю наче плащ накрив …
У мого сонця жодного проміння,
Воно давно злетіло вже з небес,
І всередині від його горіння
Я навпаки чомусь ожив увесь.
Мого дощу немов живі краплини
Літають, ледь хитаючи крильми,
Як підлетять до рідної людини,
Стають або дощем, або слізьми …
В мого вірша лише одне бажання:
Спалити мури, що хтось збудував,
Таке просте і злюще порівняння.
Будь тим, ким хочеш, а не тим, ким став …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820058
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2019
автор: Дружня рука