Намело!

Ну,  й  намело  на  сходах  Новоріччя!
Зима  справляє  свій  різдвяний  бал.
Усі  стежки  й  довколишні  узбіччя
Дрімають  під  атла́сом  покривал.

Скоцюрбившись  від  холоду,  застигли
Снігами  закосичені  хати.
Гудуть  вітри,  посвистують  щосили,
Летять  пурги  розмотані  бинти.

Чорніють  ієрогліфи-дерева
На  тлі  холодних  аркушів  небес.
Кучерик  диму  випурхнув  у  мрево
І  до  блідого  обрію  примерз.

Затягується,  ніби  рубчик  светра,
Між  небом  і  землею  сірий  шов…
А  заметіль  така  немилосердна,
Мов  хто  мішок  із  пухом  розпоров!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820010
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.01.2019
автор: Наталя Данилюк