Думки за пана Зеленського

                                                                 віршована  розповідь

Це  сталося  у  передноворічну  ніч
Як  напівсонна  я  вилазила  на  піч
Під  ялинкою  з  дарунками  стояв  міх
З  телевізора  музика  й  вразливий  сміх
Лунав  голосно  на  всю  мою    кімнату
«  Вечірній  квартал»-  вів  розмову  плескату.
Та,  що  говорити,  шоу  -    все  до  (діла)
Публіка  ржала,    я  теж  з  ними  раділа
Геть  з  печі  ноги,  хотіли  танцювати
Дід  спить  давненько,  тож  нащо  заважати.
Новий  рік  ось-ось…  Раптово  на  екрані
Обличчя  Вови…  Нині  він  у  пошані
Це  ж  пан  Зеленський,  виступав  особисто
Заяву  зробив,  слова  ті,  як  намисто
Те  розірване,  що,  як  впаде  додолу
Так  він  читав  ту  коротку  промову.
Аж  волосся  дибом,  оце  так  дарунок
Новорічний  для  всіх,  відчайдушний  вчинок.
Очі  на  лобі  -  це  так  здивувалася
Який    там  вже  сон,  за  ноутбук  взялася.
Скажу  відверто,  хлопець  з  гарної  сім`ї
Хоч  кажуть  комік  та  до  вподоби  він  мені
Знайшла  раптово,    розмову  із  Гордоном
Поводивсь  Вова,  чемно,  як  за  кордоном
Це  на  роботі,  він  такий  всемогутній
Зна  своє  діло,  хтось  каже,  що  не  путній?
А  тут  серйозний,  мені  здався  відкритий
Вдягнений  гарно,  до    всіх  запитань  спритний
Як  на  долоні,  відповіді  всі  чіткі
Очі  серйозні…  До  влади  слова  жорсткі
Розчарувався,  каже  після  «Майдану»
Країну  хоче,  в    щасті,  не  розірвану
Тож  сам  зі  сходу,  є  мрія    -  об`єднати
Щоб  чорну  хустку  не  одягала  мати
Щоб  жінка  й  діти,  всі  радісні  за  столом
Щоб  серця  й  душі,  були  зігріті  теплом
І  щоб  хліба,  в  щедрім  полі  колосились
А  люди  вдома,  ось  тут  всі  одружились
Не  їхали  десь,  на    якісь  заробітки
Щоб  Україна  і  її  славні  дітки
Всі  навчалися  на  своїй  рідній  землі
Та  щоб  відійшли,  оці  часи  буремні
Й  врешті  мир  настав,  збулися  людські  мрії
Щоб  стало  жити  краще  -  в  нашій  країні.
Вже  й  надивилась,  ото  начиталася..
Що,  аж  під  ранок,  з  думками  прощалася
І  все  про  нього,  гризло  мене  сумління
А  чи  він  здатен,  чи  проявить  уміння
До  ладу  зробить,  як  кажуть  до  пуття
Щоб  Україна  мала  світле  майбуття.
Тож  мабуть  треба,  зважити,  всі  «За»    й  «Проти»
Щоб  з  свого  моря,  змогли  зробити  »Шпроти»
Ні  один  завод,  він    не  купив  на  дурняк
Хоча  й  хитренький.  Голівонька  не  баняк
Пустий  скажемо.  На  роботі  просто  АС
Може  й  витягне,  з  гнилого  болота  нас
Про  нього  мова,  не  скупий  і  не  жадний
У  колективі,  не  гордий  і  поважний
Давав  концерти  з  колективом  у  АТО
Може  за  нього,  погане  розкаже  хто?
Маємо  право,  на  свою  думку  кожен
Тому  й  гадаю,  нам  судити  не  гоже
Все  усміхнений,  де  поранені  в  лікарні
На  очах  сльози,    правителі  бездарні
Керувать  вірно,  буває  не  вдається
Люди  страждають,  терпець  скоро  урветься…
Ніхто  не  хоче,  мітингів  і  майданів
Життя  дістало...  Позбутись  лиходіїв
Отих,  похабних,  що  їм  всього  й  все  мало
А  жити  добре,  щоб  усім  людям  стало….
Питань  багато,  кого    ж  нам  вибирати?
Щоб  без  підробок….Треба  голосувати!
Бо,  як  засядеш,  вдома,  чи,  то  в  сусідки
То  не  запитуй,  хто  той  правитель  й  звідки!

                                                                         03.01.2019  р







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2019
автор: Ніна Незламна