Замело усе снігами,
Слід не можна віднайти.
З віхолами та вітрами.
Новий рік зумів прийти.
СІЧЕНЬ дме, скрізь робить хвижу,
Але ж душу веселить –
Колядує і щедрує,
І піснями скрізь дзвенить.
Чи сумує, чи нудьгує,
Весь в снігу, надутий…
Що найменший він видався –
Тому й ходить лютий (ЛЮТИЙ)
БЕРЕЗЕНЬ зеленоокий.
Вдень сміється, вночі – спить.
Світить сонце на всі боки.
І струмочками дзвенить.
КВІТЕНЬ квітами убрався,
В проліски, сон, первоцвіт.
В спів пташиний закохався,
Від весни всім шле привіт.
ТРАВЕНЬ трави розстилає,
На долинах, у гаях
Весь тюльпанами палає,
В соловейкових піснях
ЧЕРВЕНЬ всіх теплом чарує,
Перші ягідки з»явились.
Всіх черешнями частує,
І я в червні народилась.
Ну, а ЛИПЕНЬ всіх дурманить,
З липи цвіт кружля в тіні.
І вогні купальські манять,
І русалчині пісні.
СЕРПЕНЬ жне колосся в полі,
Врожай щедрий, сонечко.
Я щаслива й вдячна Долі,
Дав мені він донечку.
Вересень в садах панує,
Сипле яблука рясні.
Вже і школа не сумує,
Школярі тут голосні.
ЖОВТЕНЬ лист багрянцем пише,
Позолотою снує
Ще тепло де – інде дише,
Літо бабине дає.
ЛИСТОПАД листки кружляє
У веселому танку.
Осінь жолуді збирає,
В позолоченім вінку.
ГРУДЕНЬ ледь з доріг не збився
Мчав на білому коні.
Він Зимі давно вже снився.
В довгу ніч й короткі дні
Всі дванадцять позбирались,
В темнім лісі час свій ждуть.
Несподівано підкрались
Щоб усім з нами побуть.,
02.01.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819950
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2019
автор: Валентина Рубан