А ти була в моєму серці квіткою,
Що проросла крізь терня незнання,
Для мене стала лагідною віткою -
В моїм житті розквітла навмання.
Цвіло квіття і сонце було ясне
І небо було чистеє, без хмар...
Чому ж це так? Чому поволі гасне
В моєму серці твій квітковий жар?
Ти не сумуй і не журися, кицю,
Пробач, що знов тебе розчарував,
Дивилась ти на мене, мов в криницю,
А я лишив твоє життя без барв.
26 листопада 2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2019
автор: Ruslantsio