Біле кошеня

Минає  рік  немов  година;
Лишив  секунди  до  кінця.
Кохання  наче  та  дитина
Біжить,  шукаючи  серця:

Куди  б  забігти,  де  зігрітись?
В  чиїх  грудях  тепліша  кров?
І  де  ж  від  холоду  подітись?
Кому  підкинути  любов?..

А  я  крокую  серед  снігу,
Дивлюся:  біле  кошеня.
Радіти  би  такому  збігу...
Воно  ж  до  мене:  "мур"  і  "ня".

Взяла  на  руки  та  пригріла:
Замуркотіло  у  душі  —
І  та  одразу  зажевріла
Неначе  струм  у  мережі.

(31  грудня  '18  р.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819685
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2018
автор: Alisson