Зимонька - Зима
на трійці мчиться,
Зимонька - Зима -
Цариця.
Володіння засипає снігом,
шарудить білою стежкою,
грає з самотнім подорожнім
у хованки, доріжки замітаючи
складками.
Замети - велетні
ростуть на очах.
Пишність снігова
страхає морозом міцним.
Зимонька - Зима обороти
набирає, красою своєю
полонить.
Срібляться, сяють
сніжинки на льоту.
Рідкісний заєць біжить в завірюху.
Зимонька бажає володарювати,
сковувати потоки пристрасні.
Замітає у дома і накриває дерева,
запасайтеся березовими
полінами.
Зимова, казкова пора,
любить її дітвора.
Санчата, лижі і ковзани -
супутники, канікул днинки.
Строга, величава,
у морози нещадна,
але все одно
любима Зимонька - Зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819648
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.12.2018
автор: Svitlana_Belyakova