Ковть, опівночі на перше

Сам-сама-собі?  -  негодність  й  непотрібність.
Під  Новий  сімейний  компанійський  рік
Й  в,язень  мріє  вийти  в  люди,  у  гоміння,
У  повітряно-стрімкий  людський  потік.

...У  живих  –  як  загадають  –  так  і  буде!
Й  ми  –  й  за  себе  ковть,  опівночі  на  перше,
І  -  за  інших,  за  всіляких,  позабутих  –
Хоч  на  мить,  шампанським  –  за  осівших  й  вежі!

31.12.18  р.  («Новорічне  людство  за  кожне  серце»  )


P.S.А  хтось  може  будь  ласка  перепостити  цей  мій  віршик  на  сторінку  мою  у  фейсбуці,  бо  мене  вороги  за  одне  проукраїнське  слово  забанили?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819637
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 31.12.2018
автор: Юхниця Євген