Поселись в найтемніших моїх кутках…

Зігрій  мої  вічно  вкриті  кригою  руки,
І  поцілуй  усміхнено  в  носик,
Злови  своїм  серцем  мого  перестуки,
І  розтстав  по  місцям  мої  парадокси.

Заплети  воєдино  весь  хаос  дівочих  думок,
Стань  істориком  одного  на  двох  почуття...
Начаклуй  сузір'я  із  наших  зірок,
Інопланетно  влети  у  мо́є  життя!

Розпусти  бутони  кохання  в  легенях,
Дотиком  розбуди  всі  атоми  тіла,
Сконструюй  в  мені  все,  наче  геній
Напиши  мене,  випусти  свої  таємні  чорнила!

Додай  до  моїх  тарганів  ще  й  своїх,
Залоскочи  давно  сумуючу  душу,
Спокутуй  кожен  мій  нажитий  гріх,
Перетворити  в  океан  прозору  калюжу...

Стань  місяцем  мого  темного  світу,
Будь  еліксиром  посмішки  на  вустах,
Можеш  взірвати  всі  динаміти,
Лише  поселись  в  найтемніших  мо́їх  кутках!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2018
автор: Sweet bitterness