Доброго вечора, шановне Панство, Хотів би Вашим очам повідати деякі слова, вони, як та ріка не закінчуються з часом, але прорізають тверду породу серця та душі.
Отже, про що піде мова? Тема сьогоднішньго твору - птахи.
Вони летять, вони співають, не знають горя, не знають болі. Птахи начхали на неволю, їхнє небо це життя - сенс всього пташиного буття. І кожна пташка добре знає, що без квітів - ягід не буває. Що по весні вони всі разом повернуться прям одразу у рідний край, де шумить дубовий гай. А в гаю вже зачекались - дерева листячком набрались, щоб затишно було, щоб пташка звила своє гніздо.
І от одного собі разу, птахи не повернулись.
Що ж могло такого статись? Що скоїлось? Подивились всі на захід, подивились всі на схід і на душі затверднув лід.
Тепер в гаю, стояв тут табір, табір мав смертельний намір. Високі, сильні, старі дуби пішли у табір на кілки, пішли у табір на стовпи, пішли у табір на дрова, пішли у табір на ще купу речей.
Залишились лише старіші, лиш ті, що мають більше листя, щоб маскувати табір від очей, тих палачей, що хотять спалити табір, від тих хто має той же намір. Дуби стояли і тужили, пісні пташок тут не дзвеніли, дуби стояли і мовчали, похмурились коли брати кричали, бо не можуть захистить.
А птахи про це дізнались, вони країв всіх не цурались - полетіли там де тихо, де не ходить людське лихо. Пташкам все ж одно, за що те людство, за що воно, одне онгого не любить і вбивають людей люди.
Вони продовжили життя. Вони то знають - виросте нове дитя, виросте і новий гай, старий гай пробач - прощай. Дерева теж не засмутились і там де живуть птахи поселились. І виріс новий ліс, де повно дикиз кіз, де різновидність всіх птахів наче зібрано з усіх світів.
Табір зник, залишились лиш шрами, що завдані людьми без тями. То теж таке, колись ми знайдемо своє, колись ми знайдемо той гай, де не війна а водограй.
Птахи вони нас надихають, у душу нашу проникають, і змінюють наш світ. Птахи летіли, птахи співали, нічого вони не знали - тільки як жити.
Дякую панове! Гарних Вам вражень!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819462
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2018
автор: Майстер Слова