Ці крихкі мережива зими
На шибках освітлених, навощених…
Шурхотить патлатими крильми
Свіжий сніг і землю припорошує –
Ніби пір’я струшує сова…
Ще у сховку зіронька-провісниця,
Що засяє в переддень Різдва
Діамантом у короні місяця.
Ще не видно обрисів доріг,
По яких царі з дарами світлими
Побредуть, протоптуючи сніг,
Між смерек, що витяглись трембітами.
Ще дрімає в теплому гнізді
Мудра казка, ніби сива горлиця.
І назустріч давній Коляді
Полем йде вагітна Богородиця.
Ще десь там, де порухи Різдва
Ледь бринять, як перші ноти музики,
Добрий Бог зав’язує дива
У маленькі кольорові вузлики.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819416
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2018
автор: Наталя Данилюк