В голові у жінки ціла купа мікросхем.
Мерехтить вогнями цей заплутаний клубок.
Там є мільярди запитань та сотні тисяч тем.
Та при цьому невідомо про наступний крок.
Шах і мат чи білий прапор, вгору чи униз.
Сльози з приводу чи без, чи усмішка ясна.
Якась життєва необхідність ,а чи так, каприз.
І на душі зима чи літо, осінь чи весна.
І ти знаєш, любий мій, не виключення я.
Стільки усього тримаю там у голові,
що збагнути, то мабуть не стане і життя,
бо щодня утворюються з'єднання нові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819396
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2018
автор: Юлія Сніжна