Твоє ім'я я довгий час не знав
Та тільки — Дивовижна, мо́є серце промовляло
Вогонь кохання в душі раптово запалав
І миті із тобою неймовірно мало
Я думав, що Надія — це твоє ім'я
Бо все надіявся, що ти не зможеш промовчати
Яка дале́ка ти, та надзвичайно водночас близька́
Не припиняю і радіти й сумувати
Натхнення— може це ім'я твоє́?
Ти надихаєш жити і творити
Насправді біля тебе квітне все й у кольорах росте
Лишається і дивуватись й мліти
Я знаю — Радість, це твоє ім'я
Від зустрічі, та навіть від думок про тебе цілий час радію
Піднесення дарує погляд твій, та посмішка твоя
І знов потратпити у казку мрію
Пройшов вже час, я зрозумів хто ти
Твоє ім'я звучить — Кохання
Тому для мене королева ти краси
Й Надія, й Радість, і Натхнення, й Сподівання
Збагнути не зумію я, нажаль, душі твоєї глибину
Коротке бо і скоротечне у людей життя
Але відчуєш ти, що я тебе люблю
Насправді — Щастя — ось твоє ім'я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819376
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2018
автор: Witer