І знов забіліли сади.,
Але ж то снігами, не квітом.
Твої загубились сліди,
Які залишив теплим літом.
Залишилась там злива слів.
Якими екран Ти мережив.
Тонку павутину там плів,
З цікавістю й мрією стежив.
Накрила снігами зима
Все те, що жило й зеленіло.
Я в нашу весну йду сама,
А Ти не рішуче й не сміло
Бажання скували льоди,
Надії в заметах заснули.
У серці Твоїм - холоди.
І мрії - про щастя забули.
28.12.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819350
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2018
автор: Валентина Рубан