Відродився нині в раші КГБ –ешний прах,
Суне погань руська світом смерть і страх.
Плач діточий чути де та погань ступить
Плине кров потоком, поле вкрили трупи.
Наслідок отої «братньї» опіки
Скільки у могилах, скільки ще каліки?
Світ широкий видить – та що там казати,
За Вкраїну – Неньку нам і воювати.
Поки духом сильні, поки тілом годні,
Ворога збороти мусимо сьогодні.
Отака нам доля, розсуд наш здоровий
Що би не носити на руках окови.
Парище.
2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819155
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 27.12.2018
автор: Мартинюк Надвірнянський