І де той дідо дівся,
Дід Мороз?
Мабуть розмерзло його серце
І в сльозах покаяння
Здався на волю Божу.
Чи це в обіймах Весни він розтав,
Розчинився і з нею в одно злився.
Нема діда Мороза, та є
Миколай.
Святий Миколай, за нас
Нігде не забувай!
А. що там за казковий персонаж
По планеті мандрує?
Нам і своїх казок, легенд і пісень
Не бракує.
Де ж той наш Морозенко?
Та нігде він не дівся.
Він духом живе серед нас,
В нашій пам"яті,
В наших піснях.
" Ой, Морозе, Морозенко,
Ти славний козаче,
За тобою Морозенку
Вся Вкраїна плаче.
Не так тая Україна
Як та стара мати...
Вся ти єси, Україно,
Славою покрита,
Тяжким горем та сльозами,
Та кров"ю полита.
І поки над білим світом
Світить сонце буде, -
Твої думи, твої пісні
Не забудуть люди".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819149
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2018
автор: яся