Це Україна – це її краса,
Такої більше не стрічав на світі,
Щоб так синіли зверху небеса,
Щоб золоті поля були у житі.
Хіба щось за смереку є стрункіш,
Де споришами встелені дороги?
Щоб два ковші – малий й великий ківш,
Черпали зорі для дарунку Богу.
Степи, мов кольорові килими,
Озерна гладь нагадує очиці.
З вертепами не знайдете зими.
Красунь таких, як наші молодиці…
Ви подивіться на таку красу,
Що лебедем літає понад краєм.
І до небес Вкраїну вознесіть…
Вклоніться – це найкраще, що ми маєм!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819143
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2018
автор: Віталій Назарук