Синички сіли на калину,
Де вже вмостились горобці.
І метушлива вся родина
Зриває ягід китиці.
По гілках скачуть, галасують -
Їх голоси навперебій,
Та ягідками всі смакують,
А горобці ведуть розбій.
Не хочуть ягідки ділити,
Самі б хотіли смакувать,
А ті все падають - висіти
Не можуть, як усі кричать.
Спадають кетяги донизу,
Лежать червоні на снігу.
І вже по нім, на купі хмизу,
Багряну бачимо смугу́.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2018
автор: Ольга Калина